Набуття публічного статусу – це, передусім, можливість продемонструвати відкритість і прозорість компанії, її відповідність всім європейським стандартам корпоративного управління, готовність співпрацювати із потенційними стратегічними партнерами та фінансовими установами.

2.Що було тим вирішальним фактором за вибір Варшавського майданчика?

Ми розглядали різні площадки для нашого IPO, в тому числі Лондон, Франкфурт, Москву.
На користь Варшави було кілька чинників. Передусім, це географічна та культурна близькість між нашими країнами. Полякам краще, ніж іншим європейцям, зрозумілі реалії українського життя, специфіка бізнесу в Україні, зокрема аграрного.
Одночасно Варшавська біржа – це повноцінна біржа в ЄС, яка відповідає всім регуляторам ЄС, а видатки на розміщення тут нижчі, ніж, наприклад, у Лондоні та Франкфурті.
Ще один аргумент на користь Варшави – висока активність польських пенсійних фондів та індивідуальних інвесторів.

3.Які позитивні наслідки дебюту на ВФБ?

Є багато позитивних моментів. Зокрема, нам стало легше працювати із фінансовими інституціями. Саме завдяки тому, що АСТАРТА стала публічною компанією ми отримали кредит голландського банку ABN AMRO, Європейського банку Реконструкції та Розвитку, який буде направлений на фінансування програми енергозбереження на наших заводах, та американського банку Wells Fargo HSBC під гарантію Ex-Im Bank of the USА на купівлю сільськогосподарської техніки.

4.Як з перспективи часу Ви оцінюєте своє рішення про вихід на польську фондову біржу ?

З моменту розміщення пройшло вже майже 2 роки, і за весь цей час я жодного разу не засумнівався у правильності прийнятого рішення. Наші очікування повністю виправдались – і що стосується ліквідності, і що стосується вартості акцій, яка за цей час зросла майже в 3 рази.

5.Чи з точку зору Вашої фірми формальні вимоги розміщення на біржі є складними. Як довго Вам прийшлось підготовлювати необхідну документацію?

На мою думку, формальні вимоги розміщення не є складними. Компанія сама максимально зацікавлена у тому, щоб максимально повно розкрити інформацію, показати інвесторам свої гарні перспективи щонайменше у найближчі 5 років.

Що стосується термінів, то, незважаючи всю попередню 11-річну історію, на той факт, що публічність природно випливає із філософії, закладеної в основу компанії, безпосередня підготовка до розміщення тривала 9 місяців.

6. Що б Ви порадили іншим українським підприємствам, які хочуть провести первинне розміщення на польському маданчику?

Я вважаю, що українські компанії, які сьогодні мають намір вийти на Варшавську фондову біржу, роблять правильний вибір.

В Лондоні на основній площадці розміщаються компанії із капіталізацією близько 1 млн. дол. США. Ліквідність же акцій на АІМ – альтернативній лондонській площадці – досить низька. Я переконаний, що Варшавська біржа має всі шанси, щоб стати своєрідним регіональним центром.

Тут, як я вже зазначав, діють всі правила Євросоюзу, вона відповідає всім регуляторам ЄС (це ми знаємо вже з власного досвіду) і емітенти можуть розраховувати на високу ліквідність.